| Три роки тому так звучало небо над Югославією. Авіаудари НАТО розпочалися 24 березня і тривали 3 місяці. НАТО розпочав війну з Югославією після масового вигнання албанського населення з Косово сербськими силами безпеки.
Перемир”я підписано на початку червня 99-го, а режим Слободана Мілошевича погодився на присутність тимчасового міжнародного протекторату в Косово. Внаслідок авіаударів НАТО в Югославії загинуло більше 1000 цивільних і близько 2 тисяч представників сербських сил безпеки. В травні новий демократичний уряд Югославії подав ініціативу вступити в НАТО, в проект “Партнерство за мир”. Тим проектом в основному займається Югославське міністерство внутрішніх справ. За повідомленнями, Югославія в “Партнерство за мир” повинна визначити свого партнера – сусідню країну, а нині ведуться переговори з Румунією, Болгарією або Угорщиною.
Більшість сербських політичних аналітиків вважає вступ в структури НАТО необхідним процесом, оскільки Югославія серед Балканських країн залишилась єдиною поза впливом НАТО. Політичний аналітик і редактор провідної сербської газети “Данас” Балач вважає, що, вступаючи в “Партнерство за мир”, Югославію очікують і інші привілеї західного світу. Все ж таки Балач вважає, що правляча югославська коаліція скорше вього забере протилежне ствлення щодо інтеграції в структури НАТО. Балач вважає, що партія Югославського президента Воїслава Коштуніци, яка є чи не найсильнішою в Сербії, може не підтримати “Партнерство за мир”, подібно, коли партія Коштуніци майже цілий рік керувала схвалення закону про співпрацю з міжнародним трибуналом в Гаазі. Балач додає, що серед сербских міст найбільше постраждала північна столиця Сербського автономного краю Воєводини Нови Сад, який ніколи впродовж 10 років, не підтримував владу Мілошевича. Балач нагадує, що у багатонаціональному Новому саді проживають 32 національності, серед якийх більше 3 тисяч русинів-українців.
“Мешканці Нового саду не можуть забути авіаудари НАТО та розбомблені 3 мости, які розділяють це місто. Ніхто з воєнних та політичних аналітиків і дотепер не може зрозуміти непотрібного руйнування 3 мостів та інших будівель.”
Громадяни Нового саду можливість вступу Югославії до НАТО по-різному коментують. Приблизно більше 50% вважає:
“Молодь є відкритою щодо інтеграції Югославії до НАТО, старше покоління в більшості не буде підтримувати цієї інтеграції, що зрзуміло. Сербія повинна нарешті відкритися Заходу, Сербія повинна поставити за мету вхід в ЄС.”
За останніми опитуваннями громадської думки, 40% молодих думає по-іншому.
“Не треба співпрацювати з організацією, яка намагається стати всесвітнім поліцейським, як це робить НАТО. Те, що ми прожили за останні 10 років показує, що сербський народ нічого позитивного не відчув від впливу НАТО на Балканах.”
Процес інтеграції в ЄС на Балканському півострові триває симетрично із інтеграцією в НАТО-структури. Наприкінці минулого тижня Пакт стабільності Південносхідної Європи та НАТО повідомили, що планують створити спільний так званий спецпідрозділ для Південносхідної Європи. Голова Пакту стабільності Ерхард Бусек заявив, що створення нового підрозділу НАТО повинно налагодити тривалий мир на Балканах і поприщах існуючих гарячих точок. З приводу інтеграції Південносхідної Європи у єдиний воєнний підрозділ, НАТО на початку червня планує провести першу конференці у македонському місті Охрид.
|