BBC: Сербський ‘Отпор’: експорт революції чи поділ досвідом?

Борис Варга для Бі-Бі-Сі, Сербія та Чорногорія

Останнє поновлення: вівторок, 15 червня 2004 p., 15:01 GMT 17:01 за Києвом

 Source: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2004/06/040615_otpor_serbia.shtml

 

Про співпрацю сербської молодіжної організації тепер політичної партії Отпор уже повідомляли деякі ЗМІ українською мовою.

Сербська молодіжна організація Отпор разом із об’єднаною опозицією Сербії у 2000 році вчинили опір фальсифікації президентських виборів у Югославії та забезпечили значний внесок при усуненні режиму Слободана Мілошевіча.

Мій співрозмовник Станко Лазендіч – один з лідерів колишньої підпільної організації Отпор. Він очолював рух молодіжного Отпору, під час протестів у двохтисячному році проти авторитарного режиму Слободана Мілошевича.

Члени організації вночі розклеювали на стінах плакати з зображенням стиснутого кулака – символу сербського опору.

Станка та його колег неодноразово затримувала поліція. Поки тривала кампанія Отпору – було затримано понад три тисячі молодих людей.

Зараз Станко та його колеги беруть участь у сербській політиці як представники Отпору, який було перетворено на політичну партію.

Активісти Отпору, здобувши досвід у боротьби проти диктатури Слободана Мілошевіча, тепер – як вони кажуть -допомагають своїм східним дрязум у Грузії, Білорусії та України включитися у громадське життя країни. Що означає ця допомога на практиці?

Станко Лазендіч: “Мета поїздок представників сербського Отпору до Україні – підготовка молодіжних організацій – незалежно від їхнього політичного спрямування – та передача досвіду, як організовуватися та успішно діяти. З українською молоддю проводимо тренінги, розказуємо їм, яким чином можна проводити ту чи іншу кампанію, як чинити спротив владі, не вдаючись до насильницьких дій”.

Станко Лазендіч каже, що в Україні створено негативний імідж його організації і її несправедливо, за словами політика, приписують до лав політичних радикалів.

“Українські мас-медія, які служать режимові, використали шанс обзивати нас різними образливими іменами та навіть експортерами державних заколотів, – каже він. – Навпаки, ми хочем лише поділитися із нашими українськими друзями секретами успіху Отпору. Бажаємо лише підняти свідомість молоді, аби вони зрозуміли, що майбутнє країни в їхніх руках”.

Я спитав, чи можна провести якусь паралель між політичними обставинами країн, де бувають активісти Отпору.

Станко Лазендіч: “Можна провести паралель – авторитарний режим з однієї та намагання згуртувати опозицію з іншої сторони. Сербському Отпору вдалося стимулювати опозицію до обєднання. Ми співпрацюємо із білоруською організацією “Зубр” уже три роки. Хлопці з грузинської організації “Кмара” дізналися про нас і з власної ініціативи зв’язалися з нашою організацією, аби ми допомогли їм зорганізуватися і перенести наш досвід у Грузію. Вони буквально перемалювали нашу кампанію, навіть символ – стиснутий кулак – перебрали у нас. Про результати цієї кампанії найкраще знають мешканці Грузії”.

В Україні, представники сербського Отпору допомагають групі молоді, яка у квітні розпочала кампаню “Пора”. Їхньою метою є – як пишеться на їхній веб сторінці – активізація участі громадян у президентських виборах в Україні 2004 року і забезпечення їх законного і вчасного проведення.